Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України
30 серпня 2022 року відбулася фінальна онлайн-зустріч партнерів проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
13 серпня 2022 року – третій день заключного етапу досліджень веж та горищ церков та храмів Закарпатської області, з метою пошуку кажанів, сов та інших птахів і звірів, які облюбували цю унікальну нішу для свого прихистку.
Третій день досліджень приніс нові результати досліджень з нових територій. Продовження обстеження церков Тячівського району, цього разу в селах Петрушево, Терново, Крива, Руське Поле, Вонігово, Колодне та в місті Тячів. За третій день дослідження було досліджено 9 храмів. Результати цього дня виявились достатньо насиченими, оскільки в більшості випадків вдалось виявити кажанів, птахів та сліди їх перебування на досліджуваних територіях.
Належний рівень екологічної освіти є необхідною умовою на шляху Відповідального ставлення до природи! З метою поглиблення екологічної свідомості ромської учнівської молоді експерт Інституту еколого-релігійних студій Леонід Покритюк провів воркшоп по відповідальному відношенню до рукокрилих Закарпаття – кажанів.
30 червня — діти ромів м. Берегово, дізнались багато цікавої інформації про цих таємничих нічних тварин, їх життя, цикл розвитку та розмноження. Також Леонід розвінчав багато міфів, які придумані людьми про цих тварин протягом багатьох століть і, зачасту, шкодять їх “репутації”.
Також діти побували на виставці “Акробати ночі” присвяченій кажанам, дізнались про методи досліджень кажанів та стратегію їх охорони.
Воркшоп проведений в рамках реалізації проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу (координатор проекту Олександр Бокотей).
В рамках проекту BAT4MAN «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (координатор Олександр Бокотей) 8 липня 2022 року у катехитичному центрі Мукачівської Греко-Католицької єпархії (с. Анталовці, Ужгородського району) відбулось відкриття виставки «Повітряні акробати ночі».
Щоліта в цьому катехитичному центрі проводяться дитячі табори, де відпочивають сотні дітей та молоді з усього Закарпаття. Завдяки цьому ще більше людей дізнається про цінність кажанів і заходи зі збереження цих тендітних істот.
До речі горище цього центру було обстежено 12 вересня 2020 року і тут були зафіксовані два кажани, які на ньому оселились.
Складається виставка з 13 ролл-апів, на яких зображені всі важливі особливості життєдіяльності та циклу розвитку кажанів, їх важливість у природі, причини їх внесення до Червоної книги України та заходи щодо збереження цих видів.
Виставка весь час мігрує по школах та парафіям Закарпаття і цього разу на певний час локалізуватиметься в катехитичному центрі.
Під час виставки був проведений невеликий тематичний захід, під час якого вихованці літнього табору мали змогу скласти пазл країн HuSkRoUa. Захід провів Андрій Доніченко, голова організації людей з інвалідністю “Паралельний світ”.
Яких тільки міфів ми не чули про кажанів: вони п’ють кров, плутаються у волоссі, а дехто серйозно вірить у те, що в лиликів перетворюються домашні мишки, які з’їли освячену їжу на Великдень. Насправді це дуже милі й приємні звірятка. В цьому пересвідчилися дітки під час науково-освітнього заходу, який організували для них наукові співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
Спочатку учні разом із науковою співробітницею музею Русланою Джахман з’ясували, що це ссавці, які вміють літати, активні вночі й люблять їсти комах.
9 червня 2022 року експерт Інституту еколого-релігійних студій Андрій Доніченко разом вчителькою біології УЗОШ І-ІІІ ст. №6 ім. В.С. Гренджі-Донського Оксаною Павлючок-Гогерчак та вчителькою української мови УСШ І-ІІІ ступенів №5 Марією Симкович в «Зеленому класі» ботанічного саду УжНУ провели ворк-шоп з виготовлення бет-боксів та гніздових конструкцій для птахів в рамках інтегрованого уроку під відкритим небом.
Експерти Інституту еколого-релігійних студій Андрій-Тарас Башта та Біланич Михайло зробили триденну експедицію (з 9 по 11 червня) по Мукачівському районі Закарпатської області. До співпраці в експедиції був запрошений орнітолог з м. Берегова Леонід Покритюк.
Під час експедиції дослідницькою групою було обстежено низку храмів (деякі з яких є дерев’яними) у великій частині сіл і селищ Мукачівського району: околиць м. Мукачева, м. Свалява та смт Іршава. Експертами були обстежені:
Православні храми в селах: Бистриця, Вільховица, Брестів, Софія, Яблунів, Залужжя (Мукачівського р-ну) та с. Плоске, що на колишній Свалявщині;
Римо-католицькі храми в селах: Лалово, Фрідяшово, Барбово, Мукачівського району.
У цілому під час експедиції було обстежено 25 храмів у 23 населених пунктах Закарпаття. Виявлено, що для цих районів у цей час під дахом храму живуть виводкові колонії та поодинокі особини вуханя звичайного (Plecotus auritus) та нічниці великої (Myotis myotis) та кажана пізнього. Кажани зустрічались у 10 храмах (тобто в 40% обстежених храмів). Окрім храмів була обстежена і одна печера в с. Кучава, Мукачівського району, в якій живуть кажани – підковик малий (Rhinolophus hipposideros) – що є також цікавим фактом для природничого краєзнавства.
Дбайливе ставлення людини до природи складається не тільки з уміння використовувати її плоди. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості.
Саме тому, команда Інституту еколого-релігійних студій проводить різні природоохоронні заходи аби привернути увагу молоді та всім людям доброї волі до відповідального ставлення до Природи, яка дарована нам Творцем.
2 червня 2022 року відбулася онлайн-зустріч партнерів проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Страх – це нормальна фізіологічна реакція людського організму. Особливо коли людина стикається із чимось невідомим, загадковим. Кажани завжди вселяли страх у людей, асоціюючись із вампірами і графом Дракулою.
Також останнім часом на фоні пандемії COVID-19 спостерігається явище «хіроптофобії», або страху перед кажанами. Про те, чим особливі ці тварини, де живуть рідкісні види кажанів, чому їх потрібно охороняти і в які міфи, пов’язані з кажанами, не варто вірити, розповіли під час еколого-освітнього заходу педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру Ольга Величканич і Оксана Стрічко.
Цього разу педагоги завітали до дітей внутрішньо переселених осіб, які тимчасово проживають у природничо-гуманітарному коледжі Ужгородського національного університету.Кажани – нічні таємничі створіння, побачити яких на власні очі можна нечасто. Є серед них маленькі і великі, симпатичні і не дуже. Але в більшості своїй вони абсолютно нешкідливі, а також беззахисні перед людиною, і ставитися до них потрібно дбайливо.
Рукокрилі – єдині ссавці у світі, здатні до активного польоту. Для орієнтування в просторі вони користуються складними механізмами ехолокації. А ще кажани – надзвичайно вразливі тварини, котрі характеризуються дуже низькою плодючістю: як правило, самка народжує всього одне дитинча на рік! І, до речі, як і інші ссавці, самки вигодовують своїх малят грудним молоком, а не комахами. Ті кажани, що харчуються нектаром, беруть активну участь у запиленні рослин. Усього вченими вивчено і описано близько 1100 видів рукокрилих. І лише три з них відносяться до вампірів, в їх раціон входить свіжа кров. Але вони нападають на людину виключно рідко, віддаючи перевагу крові сплячої великої рогатої худоби. Жоден з видів летючих мишей не несе загрози людині, хоча під час укусу можуть переносити різні захворювання. Близько половини всіх існуючих нині видів кажанів знаходяться на меж вимирання і занесені до Червоної книги. Людська цивілізація витісняє їх, а шумове забруднення заважає їм орієнтуватися в просторі.
У кажанів дуже мало природних ворогів, лише іноді вони стають здобич сов, денних хижих птахів, лисиць. А от найбільшою загрозою для них є хвороби та людська діяльність. Серед основних загроз для популяцій кажанів є деградація біотопів та застосування деяких пестицидів. Навіть розвиток вітрової енергетики (у разі неправильного вибору місця розміщення вітрової електростанції) несе серйозні загрози популяціям рукокрилих. Користь кажанів важко переоцінити. Впродовж теплого періоду року лише одна невелика колонія рукокрилих (20-40 особин) може спожити від 60 до 150 тисяч комах, загальною вагою близько 15 кілограмів. І що особливо важливо, вони живляться комахами сутінково-нічного типу активності, яких птахи практично не споживають.
Тому їх потрібно оберігати. Адже, причини їх зникнення іноді досить банальні, зокрема елементарна неграмотність і забобони людей. Серед інших причин: вирубування дуплистих дерев (деякі види кажанів селиться в дуплах), застосування різних отрутохімікатів та відсутність придатних місць для проживання. А як можемо ми, люди, допомогти цим маленьким істотам вижити поруч із нами? Відповідь на це питання шукали діти, включившись у обговорення цікавого і повчального відеоролика, наданого Союзом охорони природи Німеччини (NABU). Також під час заходу учасники мали змогу попрактикуватися у монтуванні bat-боксів (будиночків для кажанів). Допомагав їм у цьому Андрій Доніченко, співробітник Інституту релігійних студій, який власноруч розробив їх як збірні конструкції, змонтувати які під силу навіть дівчаткам. Захід проведено в рамках проєкту Bat4Man «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України», що виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина- Румунія-Україна 2014-2020.
Ольга Величканич, завідувачка відділу біології та дослідницько- експериментальної роботи ЗОЕНЦ Оксана Стрічко, методистка відділу екології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ
