Експерти Інституту еколого-релігійних студій Андрій-Тарас Башта та Біланич Михайло зробили триденну експедицію (з 9 по 11 червня) по Мукачівському районі Закарпатської області. До співпраці в експедиції був запрошений орнітолог з м. Берегова Леонід Покритюк.
Під час експедиції дослідницькою групою було обстежено низку храмів (деякі з яких є дерев’яними) у великій частині сіл і селищ Мукачівського району: околиць м. Мукачева, м. Свалява та смт Іршава. Експертами були обстежені:
- Греко-католицькі храми в селах: Кучава, Лецьовиця, Ділок, Макарьово, Доробратово, Загаття, Дубино, Обава, Чабин;
- Православні храми в селах: Бистриця, Вільховица, Брестів, Софія, Яблунів, Залужжя (Мукачівського р-ну) та с. Плоске, що на колишній Свалявщині;
- Римо-католицькі храми в селах: Лалово, Фрідяшово, Барбово, Мукачівського району.
У цілому під час експедиції було обстежено 25 храмів у 23 населених пунктах Закарпаття. Виявлено, що для цих районів у цей час під дахом храму живуть виводкові колонії та поодинокі особини вуханя звичайного (Plecotus auritus) та нічниці великої (Myotis myotis) та кажана пізнього. Кажани зустрічались у 10 храмах (тобто в 40% обстежених храмів). Окрім храмів була обстежена і одна печера в с. Кучава, Мукачівського району, в якій живуть кажани – підковик малий (Rhinolophus hipposideros) – що є також цікавим фактом для природничого краєзнавства.
У кількох хамах виявлено хижих птахів: сича хатнього (Athene noctua) та сипухи (Tyto alba). На ялинках, які зростають біля храмів, часто селяться вухаті сови, сліди яких – пелетки – дослідники зафіксували і в цій експедиції. З інших птахів зауважували на стінах храмів гнізда ластівок міських (Delichon urbica), горихвісток (Phoenicurus ochruros), голубів (Columba) … У чотирьох храмах були зазначені сліди життєдіяльності куниці.
Окрім біорізноманіття храмового простору, дослідили також етнографічні особливості назв та різноманіття конструкцій церковних клепал (калатал) у визначеному регіоні. Клепала, деркачі, ковтала та ще кілька синонімів – має цей важливий прилад, який застосовується у Великодну п’ятницю замість дзвонів.
Він буває різних форм та розмірів і є у всіх храмах православної, греко-католицької та римо-католицької конфесій.
У ході досліджень робили систематичну фотофіксацію місць та об’єктів досліджень.
Експедиція проведена в рамках реалізації проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу (координатор Олександр Бокотей).
Інформаційна служба ІЕРС
