Зум-зустріч учасників проекту Bat4Man

4 серпня 2020 року відбулася онлайн-зустріч партнерів проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.

В зустрічі прийняло участь 10 учасників, які представляли всіх залучених партнерів. Зустріч була досить плідною та оперативною, жодних технічних проблем не виникало. В рамках 50 хвилин всі партнери представили досягнуті результати та обговорили труднощі.

Загальна комунікаційна стратегія проекту є дуже ефективною, оскільки веб-сторінка нараховує вже 300 відвідувачів, кількість підписників Facebook сторінки постійно зростає. За піврічний період реалізації проекту було опубліковано 18 статей у місцевих та міжнародних ЗМІ. Всі партнери проекту мають веб-сторінки про проект, де обмінюються інформацією про кажанів та важливі етапи проекту.

Робочий зошит для дітей розроблений, він буде надрукований, як тільки партнери закінчать роботу над перекладом.

Всі партнери розпочали етап дослідження кажанів. Партнер Товариство по захисту кажанів Словаччини вже встановили реєстратори даних, вони вимірюють температуру та вологість на кількох горищах, було взято біологічні зразки для подальших досліджень, і вже стартували перші освітні заходи з громадськістю. В Україні (партнер Інститут еколого-релігійних студій) були досліджені нові локації, що є великим викликом, і 8 видів кажанів були локалізовані. Польові дослідження в Угорщині (Угорська асоціація орнітології та охорони природи) та Румунії (Асоціація Е-Консалт) тривають. В Румунії деякі старі добре відомі колонії зникли, в Угорщині багато притулків для кажанів перебувають на реконструкції.

Всі партнери стикнулися з негативними наслідками COVID 19: наприклад, ЗМІ не проявляють значного інтересу до діяльності проекту у Словаччині, екологічну діяльність з дітьми важко організувати в Румунії. Але всі ці проблеми можна вирішити таким чином, що не впливатимуть на загальну реалізацію проекту.

Загальним висновком стало те, що завдання проекту виконуються вчасно і наступна зустріч запланована на вересень.

Для отримання детальнішої інформації звертайтеся:

Олександр Бокотей – iers@ircef.org,

директор Інституту еколого-релігійних студій

Зустріч Zoom по обговоренню основних результатів, поточної діяльності та проблемних питань , що виникли протягом реалізації проекту “BAT4MAN…”

Сьогодні Партнери проекту “BAT4MAN
Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, одним з яких є Інститут еколого-релігійних студій (що входить в склад IRCEF) провели зустріч Zoom, щоб обговорити основні результати, поточну діяльність та проблемні питання, що виникли протягом реалізації проекту. Зустріч пройшла успішно, без будь-яких технічних проблем, всі були задоволені результатами 🙂 Для отримання детальної інформації натисніть на посилання https://bat4man.ecoedu.ro/2020/08/04/zoom-meeting-of-the-project/?fbclid=IwAR2xBAxbi9cdxlk7sa6EEapcdsdqub13w6Xoi2A-4kISLXNhIVsxp76YqBs


Джерело https://www.facebook.com/batfourman/posts/156828442647780?__xts__[0]=68.ARDPWUKcFOl2iWlAgS5PJJE6llE0GK7u89yU3X9FX82cUUJCj4iqjJReXyA2wMnGH3ByZDDi63D2s1o8tiwAG8e696ybchGzqyv2hxT2jH6iYrP74r2O2mmkRGbVwIE_hzqo3PIqb97mXkNiIQalJiZ_gA-1YLrMGUb0Kj8Y0sPMWJZsDZmUgP-l_78Nu5Uw6P0TG6NTDf-izatWOL4OrZRIOMY1JvE0TZnErPqVQS2DckrK9ZC6faVqY29qyZHmgUpkfPd6ppx3GCFNExxLdW_LVtx2wrQ62LE1Zg6b5jF_sIG9A61oNC2yMyufHeBQtIp9SMr3b6V7d7DaMM3BBLE&__xts__[1]=68.ARCjsqkO4mgAVz1bz1X8WyduDJNvVUghYNSpYw40Ka5RQGrx7rBaZeZoFCGG-kXuaxSrz8nT0YAxYz2HyUu1FG33KYgoHTbiWwmgucXuVJDdLGnGdM9xR_uknaGMIWG28qABwx4Jy24kOHIoRW9h0VGRnVcBkl9qk7OpU3Fu7vBySyeVUdYv3GWbaGwDbcpZvbQjh9VOixBE6Ic02PRAi7wepyKaAE_zX3hdru-po8lL0GiS7O4_PyVecBhtegYdFTVKHt0y5IFpQAlfOk4-iLJIpQFjiBSW1xx769C4IJ3gXLO53Z79HvTcvAMcwWP0mS0rWk22JkUYJvmvLJko-Mw&__tn__=-R

Кажани Ржищівської ОТГ

Вивчення фауни Ржищівської ОТГ тривають! 17-20 липня наші колеги, вчені Інститут Зоології (Lena Godlevska, @Павло Воробей, Maria Savchenko) вперше досліджували місцеву фауну рукокрилих.

Дослідження кажанів – справа доволі непроста, а результат багато в чому залежить від методів, використаних під час роботи. За три дні й три ночі вчені встигли попрацювати в дев’яти населених пунктах в околицях Ржищева, оглянули кілька десятків будівель – потенційних сховищ кажанів як зсередини, так і зовні. Фахівці також провели детекторні обліки кажанів трансектним методом – за допомогою ультразвукових детекторів, що перетворюють звуки, що видають кажани в польоті, на чутні людиною; за цими звуками можна визначити вид кажанів. Використовуючи методи контактного огляду, вчені досліджували стать та вік кажанів, що мешкають улітку в межах території ОТГ.

Робота хіроптеролога завжди цікава й непередбачувана. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе в наступному населеному пункті, парку, корівнику або льосі!

Дослідники виявили на території Ржищівської ОТГ 10 з 28 видів рукокрилих, що мешкають в Україні! Знайдено сховища материнських колоній, поодиноких особин і навіть сховища, населені виключно самцями.

Крім того, працівники Фонд захисту біорізноманіття України та Екологічна Дослідницька Станція “Глибокі Балики” провели вченим екскурсію перспективними для обстеження територіями та долучились до теренових досліджень.

Кажани фауни України мають державний та міжнародний охоронні статуси (охороняються Червоною книгою України, угодою EUROBATS, Бернською, Боннською конвенціями та Конвенцією про охорону біологічного різноманіття). Ці тварини надзвичайно вразливі, і при цьому – корисні сусіди та цінні помічники сільського господарства. А ще вони пухнасті і милі😊

☝️Проте, не забувайте, що кажани – дикі тварини, при контакті з якими варто дотримуватись техніки безпеки. Не варто брати кажанів до рук без нагальної потреби. Якщо потреба є, одягайте товсті рукавиці.

Дослідники висловлюють щиру подяку волонтеру Максиму Марущаку, який взяв участь у проведенні досліджень.
Кажани / Летучие мыши / Bats

Джерело https://www.facebook.com/UkrainianNatureConservationGroup/posts/580839949270838

Перші будиночки для кажанів

Спеціально для проекту “BAT4MAN Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України” інклюзивною майтернею “Паралельний світ” були розроблені будиночки для кажанів наступної конструкції:


Створені вони за кресленнями. представленими на сайті “Союзу охорони прирооди Німеччини” (Nabu) https://www.nabu.de/downloads/praxistipps/fledermauskasten.pdf?fbclid=IwAR0GQ66epiDgnN7bXVy4dN6kQ4P8jLoQpV1nq9KhU2EZGUNDCa9SEIUrXMk



Чому не варто боятися кажанів? Закарпаття долучилося до проєкту «BAT4MAN»

Чому не варто боятися кажанів? Закарпаття долучилося до проєкту «BAT4MAN»

Вежі церков – ідеальне місце для поселення кажанів, облаштування гнізд сов та існування інших видів тварин.

У Європі це давно усвідомили, відтак учені спільно з екологічними активістами та прогресивними священниками ведуть методичну роботу з дослідження покрівель культових споруд та облаштування їх під потреби місцевої фауни.

Зокрема в 2007-му в Німеччині розпочали проєкт «Життєвий простір церковних веж: НАБУ (Це найбільша природоохоронна організація країни, заснована ще 1899-го. – Авт.) та парафії разом для більшої охорони видів». У його рамках храми, котрі долучилися, отримали відповідні сертифікати й таблички.

А нещодавно Інститут еколого-релігійних студій із Ужгорода, перейнявши досвід НАБУ, разом із зарубіжними партнерами започаткував проєкт «BAT4MAN: підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України». Для дослідження летючих мишей запросили відомого львівського орнітолога Андрія-Тараса Башту з Інституту екології Карпат НАНУ. Він працює над визначенням видів за наявністю посліду, візуальним обстеженням горищ і дзвіниць тощо. До нього долучилися керівник Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей, його колега Михайло Біланич, а на Берегівщині – орнітолог Леонід Покритюк та автор цієї замітки.

Вже обстежили близько 80 храмів у сорока населених пунктах Ужгородського, Виноградівського та Берегівського районів. На черзі – Іршавщина, Мукачівщина, Хустщина. Дослідження стосовно кажанів здійснюються влітку, адже саме тоді вони живуть тут, народжують і вирощують потомство. А глибокою осінню й аж до весняних теплих днів перебираються в підвали будівель, штольні й печери, аби не замерзнути.

Кажани – це ссавці, які здатні літати. Вони досить вразливі, тому внесені до Червоної книги. В основному мешкають у печерах, дуплах дерев, підвалах та на горищах. І, звичайно, у вежах церков. Вони використовують ехолокацію, тобто продукують ультразвуки й за допомогою відлуння від навколишніх предметів у темряві можуть оминати перешкоди та чудово орієнтуватися в просторі. Спілкуються нечутними для людського вуха сигналами, унікальними для кожного виду, а отже, їх можна визначити за допомогою ультразвукового детектора.

Процес розмноження кажанів розпочинається у жовтні, коли вони активно відгодовуються перед зимівлею. Самки спарюються з одним чи кількома самцями, а далі відбувається найцікавіше: сперма на весь холодний період консервується у їхніх статевих органах. З настанням тепла летючі миші прокидаються та залишають зимові домівки. Організм самок запускає механізми утворення яйцеклітини та її запліднення, росте й розвивається один, рідше два ембріони. На формування дитинчат необхідно 1-2 місяці. Народжуються вони у червні – сліпі та без шерсті, харчуються молоком матері. Тримаються на ній понад два тижні.

Враховуючи ці особливості кажанів та зростання рівня різних небезпек, дуже важливо берегти їх. Тому співробітники ІЕРС відзначають на карті храми, де є поодинокі особини, а де – багато. Так, у одній із реформатських церков знайшли досить рідкісний вид, а ще в кількох місцях виявили величезні колонії рукокрилих. Результати дослідження опублікують у наукових і популярних виданнях. Адже летючих мишей цілком несправедливо часом звинувачують у різних бідах або просто відчувають до них ірраціональний страх, базований на стереотипах та забобонах, а нині – ще й на байках про походження COVID-19 нібито від них. Відтак із метою просвітництва наступним етапом проєкту буде встановлення біля храмів Закарпаття інформаційних та попереджувальних таблиць, облаштування спеціяльних ящиків для проживання кажанів та занесення цих церков на туристичну карту. Наразі ж учені просять усіх не заподіювати цим тваринам шкоди. Якщо залетіла в будинок, варто залишити її в закритій кімнаті з відчиненим вікном та виключеним світлом – зазвичай вона сама вибереться. Якщо ні – можна акуратно перенести її надвір, вдягнувши міцні рукавиці або скориставшись шматком матерії (адже, захищаючись, може боляче вкусити). У рідкісних випадках, коли частина оселі, наприклад, балкон, стала місцем зимівлі колонії кажанів, не варто одразу виганяти їх на холод, бо можуть загинути, натомість зверніться по допомогу до фахівців.

Олег СУПРУНЕНКО,
за матеріалами Інституту еколого-релігійних студій

Джерело: https://transkarpatia.net/transcarpathia/different/130870-chomu-ne-varto-boiatisia-kazhanv-zakarpattia-doluchilosia-do-proiektu-bat4man.html

Сенсаційна знахідка під час обліків кажанів Боярської ЛДС

Цього липня науковці-хіроптерологи з Інституту зоології ім. Шмальгаузена та члени нашої групи дослідили окремі ділянки лісів Боярської ЛДС. Саме тут збереглись старі дубові ділянки, важливі для кажанів. Метою експедиції було дослідження видового складу кажанів цих ділянок та пошук їхніх сховищ. Загалом під час експедиції ми обстежили пішки понад 30 км лісових ділянок!

На изображении может находиться: 3 человека, дерево, небо, на улице и природа

У результаті детекторного обліку ми виявили 9 видів кажанів. Неочікуваною і сенсаційною стала перша за 37 років реєстрація широковуха європейського в лісі поблизу села Віта-Поштова. Востаннє біля Києва (с. Лісники) цей вид знаходили в 1983 році.
Крім того, вчені виявили більше десяти сховищ кажанів у дуплах дубів середнього та старшого віку на різних ділянках Боярської ЛДС. Сховища часто розташовуються в деревах, що ростуть поблизу водойм – обстежених річок Притварка та Сіверка, а також ставків. Найбільша концентрація сховищ спостерігалась на ділянках з великою кількістю порожнистих дубів.

На изображении может находиться: дерево, небо, растение, на улице и природа

Усі види кажанів нашої фауни занесені до Червоної книги України. Улітку, у період виведення кажанами потомства, будь-які порожнини в деревах, наприклад, дупла, слугують сховищами для материнських колоній (самки кажанів оселяються разом у сховищах, створюючи належні умови для виведення потомства) і для поодиноких особин кажанів.

Літо – дуже важливий період для цих тварин, адже саме цього сезону народжуються та навчаються літати дитинчата. Тому в цей час кажани потребують надійних сховищ, в тому числі – природних!

На жаль, саме такі лісові ділянки часто потрапляють в категорію “санітарних рубок”, і знищення дозрілих дерев з будь-якою метою позбавляє кажанів їхніх сховищ та можливості в безпеці вивести потомство. Своєчасне виявлення рідкісних видів важливе для запобігання вирубки важливих для їх збереження лісових масивів!

Фото: Lena Godlevska, Максим Марущак та Yalyna Strokina

Джерело: https://www.facebook.com/UkrainianNatureConservationGroup/posts/574725913215575

Дослідження храмів м. Виноградова

Минулого тижня стартував третій етап експедиції по дослідженню біорізноманіття рукокрилих – кажанів. Було обстежено декілька храмів м. Виноградова: реформатський, православний, греко-католицький храм Успення Пресвятої Богородиці, римо-католицький храм та монастир францисканів. Під час дослідження було зафіксовано наявність колоній кажанів, а саме в реформатському, православному та в римо-католицькому храмах. В греко-католицькій церкві та монастирі францисканів нажаль не було виявлено кажанів ( оскільки греко-католицький храм є досить новий).

Продовжити читання “Дослідження храмів м. Виноградова”