Обстеження храмів Мукачівщини та Свалявщини 15-17 липня

15-17 липня 2021 року відбувся новий етап досліджень життєвого простору веж та горищ храмів Закарпатської області.
Експерти Інституту еколого-релігійних студій досліджували біорізноманіття кажанів, сов та інших птахів і звірів, які населяють цю унікальну нішу. Дослідження проводили експерти Андрій-Тарас Башта (Інституту екології Карпат), Біланич Михайло (Інститут еколого-релігійних студій).

За ці три дні експедицій дослідники обстежили 22 храми різних конфесій у 21 населеному пункті Закарпатської області, переважно Мукачівщини, а також міста Свалява та кількох селищ у районі цього містечка.

Також під час експедицій було встановлено 5 попереджувальних табличок, які інформуватимуть парафіян та всіх відвідувачів храму, що на горищі живуть рідкісні види рукокрилих.

Також встановлено 6 спеціальних бет-боксів на горищах храмів.

В результаті досліджень у 6 храмах були наявні кажани: вухань (Plecotus auritus) і кажан пізній (Eptesicus serotinus), а також, що здивувало дослідників, під дахом вежі одного храму поселилась сіра сова (Strix aluco) , що за два роки досліджень вдалось виявити вперше.

В 4-х храмах на горищах виявлені сліди куниці кам’яної (Martes foina).

Парохи храмів та відповідальні особи (церківники, куратори) щиро допомагали дослідникам у доступі до горищ та веж, за що висловлюємо щиру подяку від Інституту еколого-релігійних студій та Комісії з питань екології МГКЄ.

Діти і молодь з радістю дізнавались, що на горищах і баштах храмів їх рідних сіл живуть кажани та інші представники тваринного світу.

Інформаційна служба ІЕРС

Встановлення попереджувальних табличок біля храмів, де на горищах живуть кажани

Табличка для греко-католицького храму Різдва Пресвятої Богородиці в с. Клячаново Мукачівського району (парох о. Микуланинець)
Табличка біля греко-католицького храму св. Дмитра Солунського в с. Іванівці , Мукачівського р-ну (парох о. Олександр)

Табличка біля греко-католицького храму Покрова Пресвятої Богородиці в с. Кольчино

Наукові природничо-краєзнавчі дослідження життєвого простору сакральної архітектури Перечинщини

4 червня 2021 року розпочався новий етап досліджень життєвого простору веж та горищ храмів Закарпатської області, а саме кажанів, сов та інших птахів і звірів, які облюбували цю унікальну нішу для свого прихистку.

Було заплановано почати обстеження храмів гірських районів Закарпаття, оскільки більшу частину рівнинних районів вже було обстежено минулоріч. Тож оскільки провідні експерти, які беруть участь у дослідженнях, опрацювали вже раніше значну територію Великоберезнянського району (який є переважно гірським), а минулого року вже зачепили і прилеглий до нього Перечинський район, то тепер вирішили цю невелику, зате цікаву для хіроптерологів територію максимально дообстежувати.
До команди дослідників цього разу ввійшли: Андрій-Тарас Башта — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Національної академії наук України, Неля Коваль – науковий співробітник Ужанського національного парку та Біланич Михайло – завідувач сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та співробітник Інституту еколого-релігійних студій.

У перший день досліджень були обстежені православні та греко-католицькі храми сіл Тур’ї-Ремети, Туриця, Лумшори, Турички, Лікіцари, Вільшинки.
Наступного дня вдалось обстежити ще 7 храмів у таких селах, як Тур’я-Пасіка, Тур’я-Бистра, Раково, Сімерки та наостанок храм чоловічого греко-католицького монастиря Святого Миколая в селі Малий Березний (Великоберезнянський район).

Мапа обстежуваного регіону Перечинщини


Дослідників особливо цікавили старі храми, адже рукокрилі обжили це місце для свого існування вже не одну сотню років. Ще цікавішими в цьому плані були дерев’яні храми Закарпаття, серед яких, зокрема, дерев’яна церква в селі Лікіцари.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу DSC0372-1-683x1024.jpg
Фото: дерев’яна церква у с. Лікіцари


Цей храм, що розташований у селі, де всього-на-всього є 15 жителів, усе ще використовується для богослужінь, але вкрай рідко. Найчастіше – раз на місяць, а інколи – лише на престольне свято. У таких цікавих і древніх храмах кажанам зазвичай ніхто не заважає, і вони там прекрасно облаштовуються.

Є також у Перечинському районі й новозбудовані дерев’яні храми, як наприклад, греко-католицький храм Святого Василія Великого в селі Лумшори, освячений у 2013 році помічним єпископом МГКЄ Нілом (Лущаком, ЧМБ). Але, на жаль, не завжди вдається з тих чи інших причин дослідити бажаний храм. Так сталось і цього разу. Але цей храм буде цікавим для дослідників кажанів у майбутньому.


Із усіх кам”яних храмів Перечинщини, які вдалось обстежити, було кілька, яким понад 200 років. Це, наприклад, православні храми сіл Тур’я-Бистра (1811 р.), Тур’я-Пасіка (1810 р.), Вільшинки (1801 р.)

Разом обстежено 14 храмів. З кажанів найбільш поширеним видом у цьому районі були кажан пізній та нічниця велика (Myotis myotis). Також саме тут був знайдений десятий вид кажанів із-поміж тих, які селяться під дахами храмів (від початку обстеження в рамках проєкту Bat4man) – підковик малий (Rhinolophus hipposideros).
Дорогою до досліджуваних храмів науковцям траплялись унікальні місцини, де вони зупинялись для того, щоб зробити фотофіксацію.

Фото: Експерти з хіроптерологічних досліджень Андрій-Тарас Башта та Неля Коваль Монокліналь на фоні геологічного утворення – монокліналі по дорозі в с. Лікіцари

Дорогою зустрічалися також цікаві тварини, яких не можна було оминути увагою. Наприклад, не в кожну пору року можна зустріти самця веретільниці (безногої ящірки) в період спарювання цих тварин. В цей час у самців цього виду ящірок з’являються характерні блискучі світло-сині плями на шкірі.

Хочеться зауважити, що сов чи слідів інших хижих птахів на горищах храмів Перечинщини цього року не виявили. Проте на одному з горищ були сліди куниці (в храмі села Вільшинки).

Окрім “жителів” церковних веж та горищ храмів, а також інших живих істот, команда експертів звертала увагу на старовинні калатала, або корби, дотримуючись традиції, яку минулого року започаткував один із дослідників краєзнавства краю – Олег Супруненко з міста Берегова (він супроводжував дослідників минулоріч).


Такі ритуальні предмети замінюють дзвони в певні дні Літургійного року, наприклад у Велику п’ятницю. Їх вдалось дослідити у храмах православної церкви сіл Сімерки, Зарічево, Тур’я-Пасіка, Тур’ї-Ремети та ін.

Отже, як бачимо, наукова зоологічна експедиція може сприяти розвитку інших природничо-краєзнавчих, етнографічно-краєзнавчих і т. д. досліджень. Вона має також і практичні результати для охорони кажанів, бо в її ході експерти розвішували “бет-бокси” для кажанів та попереджувальні таблички, які мають на меті ознайомлювати населення з роллю кажанів у природі та важливістю дбайливого до них ставлення.

Дослідження проходили в рамках проєкту «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (керівник проєкту Бокотей Олександр).

Інформаційна служба ІЕРС

Стаття підготовлена за фінансової підтримки  Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Інституту еколого-релігійних студій та необовязково відображає погляди Європейського Союзу.

Круглий стіл з питань захисту кажанів у рамках проекту Bat4Man

4 червня 2021 року у Резиденції Мукачівських єпископів відбувся круглий стіл з питань захисту кажанів у рамках реалізації проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.

На початку заходу апостольський Адміністратор Мукачівської Греко-Католицької єпархії єпископ Ніл (Лущак), ЧБМ, дав благословення та привітав всіх присутніх.

Під час круглого столу провідні експерти з дослідження кажанів Андрій-Тарас Башта, Михайло Біланич та координатор проекту Олександр Бокотей розповіли представникам релігійних громад про результати польового етапу дослідження кажанів, розвінчали міфи, пов’язані з кажанами та Ковід-19, пояснили вплив кажанів на баланс екосистем, надали інформацію про те, як діяти, якщо ви знайшли кажанів, які заходи можна здійснювати для того, щоб захистити кажанів.

Продовжити читання “Круглий стіл з питань захисту кажанів у рамках проекту Bat4Man”

АНОНС! Круглий стіл

“Життєвий простір церковних веж – до нових відкриттів”

У п’ятницю 4-го червня о 10.00 відбудеться круглий стіл для релігійних громад на тему  “Життєвий простір церковних веж – до нових відкриттів” в рамках проекту “BAT4MAN: Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України” за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Під час проведення круглого столу буде висвітлено подальші плани та перспективи проекту BAT4MAN в Україні, які реалізовуватимуться співробітниками Інститутом еколого-релігійних студій та експертами з інших наукових установ України протягом наступного літа за підтримки релігійних та місцевих громад Закарпаття.
Після проведення круглого столу експерти вирушать у перше літнє дослідження кажанів під дахами храмів Закарпаття в 2021 році.

Захід відбудеться у Резиденції Мукачівських єпископів за адресою: м. Ужгород, пл. А. Бачинського 1а.

Організатори проекту: Інститут еколого-релігійних студій (Україна), Асоціація Е-Консалт Сату Маре (Румунія) у партнерстві з Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи.

Для отримання більш детальної інформації:

Інформаційна служба ГО «Інститут еколого-релігійних студій»

моб тел.: +380507096567;  e-mail: iers@ircef.org

Індійський літак розвернули через кажана на борту — (відео)

Літак авіакомпанії Air India, що прямував з Делі до Нью-Йорку, довелося розвернути у місце вильоту після того, як у салоні виявили кажана.

Продовжити читання “Індійський літак розвернули через кажана на борту — (відео)”

Виставку “Повітряні акробати ночі” відкрили в Національному парку “Синевир”

Возможно, это изображение (3 человека и в помещении)

Глобальний розвиток людської цивілізації змушує нас звернути увагу на вивчення та збереження ландшафтного та біологічного різноманіття нашої планети Земля. Одним з вразливих біологічних істот є кажани, оскільки вони є ключовими елементами екосистеми, що безпосередньо відповідають за боротьбу із шкідниками сільського господарства (споживають комах). Вимирання навіть одного виду кажанів призведе до величезних екологічних втрат та значного дисбалансу екосистеми. Щоб привернути увагу громадськості до захисту кажанів шляхом спільного впровадження методів охорони тварин та підвищення обізнаності про них, в рамках проекту «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» діє виставка «Повітряні акробати ночі». Наразі переглянути та ознайомитися з матеріалами виставки можна у приміщенні адмінбудівлі НПП «Синевир». Згодом цю виставку буде переміщено в усі навчальні і громадські заклади регіону по зацікавленості населення.

Возможно, это изображение (в помещении)

Національний природний парк “Синевир” — публикации | Facebook

Вихованці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру відвідали виставку “Повітряні акробати ночі”

Продовжити читання “Вихованці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру відвідали виставку “Повітряні акробати ночі””

17 квітня – День вдячності рукокрилим

Кажани визнані природоохоронними організаціями Європи вразливою групою тварин, яка потребує охорони. В Україні рукокрилі майже у повному складі включені до Червоної книги (2009).

Тому сьогодні і Україна приєднується до відзначення Дня кажана, який започаткований Міжнародною організацією охорони рукокрилих на знак того, що ці ссавці дуже важливі для того, щоб підтримувати природу в рівновазі.

У квартиру в центрі Франківська залетів кажан - довелось викликати  рятувальників - PRAVDA.IF.UA: Новини твого міста

Кажани — єдина група ссавців, здатна до довготривалого активного польоту. Вони становлять одну з найбагатших за видовим складом групу – близько 900 видів! В Україні їх біля 28 видів. На Закарпатті – 23.

До речі, у 2012 році Національний банк України навіть випустив пам’ятну монету, присвячену цим тваринкам.

Джерело: https://tsn.ua/ukrayina/17-kvitnya-scho-stalosya-cogo-dnya-prikmeti-den-yangola-1767562.html

Прес-конференція приурочена до відкриття переносної виставки у рамках транскордонного проекту BAT4MAN


нститут еколого-релігійних студій
iers@ircef.org
+380501836068

В рамках проекту BAT4MAN «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (координатор Олександр Бокотей) 6 квітня 2021 року о 12 годині у резиденції єпископів Мукачівської Греко-Католицької єпархії  відбулась прес-конференція, приурочена до відкриття виставки «Повітряні акробати ночі».

Складається виставка з 13 рол-апів, на яких відображені всі важливі особливості життєдіяльності та циклу розвитку кажанів, їх важливість у природі, причини їх внесення до Червоної книги України та заходи по збереженню цих видів. Відкриття виставки саме у резиденції єпископів Мукачівської Греко-Католицької єпархії має символічне значення, оскільки горища сакральних споруд є найбільш сприятливим середовищем для чисельного проживання кажанів багатьох видів. Згодом виставка буде представлена в 20 локаціях Закарпатської області.

Відкривав виставку апостольський адміністратор Мукачівської Греко-Католицької єпархії, голова комісії з питань екології єпископ Ніл. Він згадав про те, що насправді людям ці загадкові нічні тварини маловідомі і існує багато міфів, які створюють негативне ставлення людей до них. Також боголюбивий єпископ висловив надію на те, що виставка змінюватиме це ставлення на позитивне і робота Комісії з екології спрямована власне на поглиблення екологічної свідомості вірників і всіх людей доброї волі.

Після цього слово взяв керівник Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей. Він повідомив, що окрім виставки була проведена велика кількість заходів, які спрямовані на досягнення мети проекту: проведено дослідження видового складу кажанів на більш ніж 170 горищах церков, проведено 11 еко-просвітницьких воркшопів для молоді та дорослих, а також круглий стіл з представниками релігійних громад, встановлено 50 бет-боксів та 20 гнізд для сов на горищах храмів для створення додаткового життєвого простору, проведено чистку 10 горищ храмів від гуано та багато інших важливих ініціатив.

Загальна мета проекту BAT4MAN – підтримка сталого використання навколишнього природного середовища в прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України шляхом спільного захисту кажанів в рамках активних заходів з їх збереження, кампанії з підвищення обізнаності громадськості та поширення передової практики для місцевих громад. І власне на українській частині проекту робота зосереджена власне з релігійними громадами, оскільки на інших національних частинах транскордонного проекту кажани, що проживають в сакральних спорудах вже давно обстежені і інвентаризовані.

Проект виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

Захід відбувався із дотриманням санітарних норм

та правил протиепідемічних заходів

Інформаційна служба ІЕРС

Цей матеріал підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю інституту еколого-релігійних студій та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу

Продовжити читання “Прес-конференція приурочена до відкриття переносної виставки у рамках транскордонного проекту BAT4MAN”