Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України
Яких тільки міфів ми не чули про кажанів: вони п’ють кров, плутаються у волоссі, а дехто серйозно вірить у те, що в лиликів перетворюються домашні мишки, які з’їли освячену їжу на Великдень. Насправді це дуже милі й приємні звірятка. В цьому пересвідчилися дітки під час науково-освітнього заходу, який організували для них наукові співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
Спочатку учні разом із науковою співробітницею музею Русланою Джахман з’ясували, що це ссавці, які вміють літати, активні вночі й люблять їсти комах.
9 червня 2022 року експерт Інституту еколого-релігійних студій Андрій Доніченко разом вчителькою біології УЗОШ І-ІІІ ст. №6 ім. В.С. Гренджі-Донського Оксаною Павлючок-Гогерчак та вчителькою української мови УСШ І-ІІІ ступенів №5 Марією Симкович в «Зеленому класі» ботанічного саду УжНУ провели ворк-шоп з виготовлення бет-боксів та гніздових конструкцій для птахів в рамках інтегрованого уроку під відкритим небом.
Експерти Інституту еколого-релігійних студій Андрій-Тарас Башта та Біланич Михайло зробили триденну експедицію (з 9 по 11 червня) по Мукачівському районі Закарпатської області. До співпраці в експедиції був запрошений орнітолог з м. Берегова Леонід Покритюк.
Під час експедиції дослідницькою групою було обстежено низку храмів (деякі з яких є дерев’яними) у великій частині сіл і селищ Мукачівського району: околиць м. Мукачева, м. Свалява та смт Іршава. Експертами були обстежені:
Православні храми в селах: Бистриця, Вільховица, Брестів, Софія, Яблунів, Залужжя (Мукачівського р-ну) та с. Плоске, що на колишній Свалявщині;
Римо-католицькі храми в селах: Лалово, Фрідяшово, Барбово, Мукачівського району.
У цілому під час експедиції було обстежено 25 храмів у 23 населених пунктах Закарпаття. Виявлено, що для цих районів у цей час під дахом храму живуть виводкові колонії та поодинокі особини вуханя звичайного (Plecotus auritus) та нічниці великої (Myotis myotis) та кажана пізнього. Кажани зустрічались у 10 храмах (тобто в 40% обстежених храмів). Окрім храмів була обстежена і одна печера в с. Кучава, Мукачівського району, в якій живуть кажани – підковик малий (Rhinolophus hipposideros) – що є також цікавим фактом для природничого краєзнавства.
Цього літа дослідники від Інституту еколого-релігійних студій планують довести до логічного завершення дослідження життєвого простору сакральної архітектури Закарпаття. Для дослідження зосталось ще кілька регіонів Закарпаття, зокрема велика частина Мукачівського району, зокрема Мукачівщини і Свалявщини, а також Рахівський район. Окрім цього можна завершити прогалини в інших районах Закарпаття. що зостались з минулих років.
В перший день досліджень було опрацьовано 7 храмів в Мукачівському районі (с. Кучава: Грекокатолицький храм, с. Бистриця: православний храм, с. Вільховиця: два православні храми, с. Лецовиця: греко-католицька церква св. Михаїла, с. Брестів: православний храм, с Ділок: Грекокатолицький храм). В досліджуваних храмах водяться вухань звичайний, нічниця та кажан пізній.
Дбайливе ставлення людини до природи складається не тільки з уміння використовувати її плоди. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості.
Саме тому, команда Інституту еколого-релігійних студій проводить різні природоохоронні заходи аби привернути увагу молоді та всім людям доброї волі до відповідального ставлення до Природи, яка дарована нам Творцем.
2 червня 2022 року відбулася онлайн-зустріч партнерів проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
