Національний природний парк “Синевир” презентував виставку «Повітряні акробати ночі» у Синевирсько-Полянському закладі загальної середньої освіти. Працівники природно-заповідної установи розповіли школярам про дивовижний світ кажанів, який дуже цікавий, але надзвичайно вразливий. Ці живі істоти чутливі до найменших змін у природі. Популяції кажанів зменшуються. Презентована виставка має за мету привернути увагу до захисту кажанів шляхом спільного впровадження методів охорони тварин та підвищення обізнаності про них. У Синевирсько-Полянському закладі загальної середньої освіти молодь і вчителі мають нагоду знайомитися з виставкою впродовж вересня, відтак вона буде передана у іншу школу. Впродовж року експозиція буде презентована у всіх школах регіону національного природного парку «Синевир».Виставка надана Інститутом еколого-релігійних студій в рамках проєкту «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (керівник Александр Бокотей)
Вересневе дослідження кажанів у храмах гірських районів Закарпаття
Цього разу участь у науковій триденній експедиції взяли Біланич Михайло (співробітник Інституту еколого-релігійних студій) разом зі старший науковим співробітником Інституту екології Карпат Національної академії наук України – Андрієм-Тарасом Баштою, провідним науковцем у сфері дослідження птахів та рукокрилих та орнітологом з м. Берегова Леонідом Покритюком.
Під час експедиції дослідницькою групою були обстежені наступні храми (багато з яких є дерев’яними) в районі від м. Мукачева до села Синевирська поляна (Міжгірщина, Хустський р-н):
Греко-католицькі: церква Різдва Богородиці (м.Мукачево, мікрорайон Росвигово), церква Петра і Павла (с. Нижні ворота), храм Вознесіння Господнього (смт. Воловець), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Пилипець), церква св. Миколая (с. Ізки), церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Синевирська поляна), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Синевир), Храм Преображення (с.Колочава, вул. Дружби), Введення Пресвятої Богородиці (с. Негровець), храм Успіння Пресвятої Богородиці (с. Негровець), церква св. Архистратига Михаїла (м.Міжгір’я), храм св. Миколая (с. Лозянське), церква св. Вознесіння. Лозянський, церква св архангела Михаїла, дерев’яна церква св. Димитрія (с. Репинне).
Продовжити читання “Вересневе дослідження кажанів у храмах гірських районів Закарпаття”Анонс. Початок четвертого етапу експедиції по дослідженню біорізноманіття рукокрилих кажанів у 2021 році
З 8 по 10 вересня працівники Інституту еколого-релігійних студій разом з партнерами проєкту Андрієм-Тарасом Баштою, Леонідом Покритюком продовжать роботу по дослідженню сакральних споруд на біорізноманіття кажанів.
Наразі планується обстеження храмів гірських і передгірних районів Закарпаття (Міжгірського, Свалявського та ін).
Дослідження проводитиметься в рамках проєкту – «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (керівник – Олександр Бокотей).
Інформаційна служба ІЕРС
У Карпатському біосферному заповіднику на Закарпатті відбулася Міжнародна ніч кажанів
На території центральної садиби заповідника пройшла акція, присвячена рукокрилим. Вона стала частиною міжнародної акції «Міжнародна ніч кажанів», яка проводиться в усьому світі в останні вихідні серпня.
Метою акції є привернення уваги людей до проблем рукокрилих та їх охорони, а також розвінчання міфів навколо цих тварин, перед якими багато людей відчувають невиправданий забобонний страх.
Дослідження храмів Великого Березного та ближніх сіл на наявність кажанів
20 серпня 2021 року був здійснений виїзд до Великого Березного для продовження дослідження кажанів у храмах Закарпаття.
Відвідано і обстежено ряд греко-католицьких храмів цього району Закарпаття.
Продовжити читання “Дослідження храмів Великого Березного та ближніх сіл на наявність кажанів”Обстеження храмів Мукачівщини та Свалявщини 15-17 липня
15-17 липня 2021 року відбувся новий етап досліджень життєвого простору веж та горищ храмів Закарпатської області.
Експерти Інституту еколого-релігійних студій досліджували біорізноманіття кажанів, сов та інших птахів і звірів, які населяють цю унікальну нішу. Дослідження проводили експерти Андрій-Тарас Башта (Інституту екології Карпат), Біланич Михайло (Інститут еколого-релігійних студій).
За ці три дні експедицій дослідники обстежили 22 храми різних конфесій у 21 населеному пункті Закарпатської області, переважно Мукачівщини, а також міста Свалява та кількох селищ у районі цього містечка.
Встановлення попереджувальних табличок біля храмів, де на горищах живуть кажани
Греко-Католицький храм Преображення в с. Колочава (вул. Дружби)
Наукові природничо-краєзнавчі дослідження життєвого простору сакральної архітектури Перечинщини
4 червня 2021 року розпочався новий етап досліджень життєвого простору веж та горищ храмів Закарпатської області, а саме кажанів, сов та інших птахів і звірів, які облюбували цю унікальну нішу для свого прихистку.
Було заплановано почати обстеження храмів гірських районів Закарпаття, оскільки більшу частину рівнинних районів вже було обстежено минулоріч. Тож оскільки провідні експерти, які беруть участь у дослідженнях, опрацювали вже раніше значну територію Великоберезнянського району (який є переважно гірським), а минулого року вже зачепили і прилеглий до нього Перечинський район, то тепер вирішили цю невелику, зате цікаву для хіроптерологів територію максимально дообстежувати.
До команди дослідників цього разу ввійшли: Андрій-Тарас Башта — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Національної академії наук України, Неля Коваль – науковий співробітник Ужанського національного парку та Біланич Михайло – завідувач сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та співробітник Інституту еколого-релігійних студій.
У перший день досліджень були обстежені православні та греко-католицькі храми сіл Тур’ї-Ремети, Туриця, Лумшори, Турички, Лікіцари, Вільшинки.
Наступного дня вдалось обстежити ще 7 храмів у таких селах, як Тур’я-Пасіка, Тур’я-Бистра, Раково, Сімерки та наостанок храм чоловічого греко-католицького монастиря Святого Миколая в селі Малий Березний (Великоберезнянський район).
Дослідників особливо цікавили старі храми, адже рукокрилі обжили це місце для свого існування вже не одну сотню років. Ще цікавішими в цьому плані були дерев’яні храми Закарпаття, серед яких, зокрема, дерев’яна церква в селі Лікіцари.
Цей храм, що розташований у селі, де всього-на-всього є 15 жителів, усе ще використовується для богослужінь, але вкрай рідко. Найчастіше – раз на місяць, а інколи – лише на престольне свято. У таких цікавих і древніх храмах кажанам зазвичай ніхто не заважає, і вони там прекрасно облаштовуються.
Є також у Перечинському районі й новозбудовані дерев’яні храми, як наприклад, греко-католицький храм Святого Василія Великого в селі Лумшори, освячений у 2013 році помічним єпископом МГКЄ Нілом (Лущаком, ЧМБ). Але, на жаль, не завжди вдається з тих чи інших причин дослідити бажаний храм. Так сталось і цього разу. Але цей храм буде цікавим для дослідників кажанів у майбутньому.
Із усіх кам”яних храмів Перечинщини, які вдалось обстежити, було кілька, яким понад 200 років. Це, наприклад, православні храми сіл Тур’я-Бистра (1811 р.), Тур’я-Пасіка (1810 р.), Вільшинки (1801 р.)
Разом обстежено 14 храмів. З кажанів найбільш поширеним видом у цьому районі були кажан пізній та нічниця велика (Myotis myotis). Також саме тут був знайдений десятий вид кажанів із-поміж тих, які селяться під дахами храмів (від початку обстеження в рамках проєкту Bat4man) – підковик малий (Rhinolophus hipposideros).
Дорогою до досліджуваних храмів науковцям траплялись унікальні місцини, де вони зупинялись для того, щоб зробити фотофіксацію.
Дорогою зустрічалися також цікаві тварини, яких не можна було оминути увагою. Наприклад, не в кожну пору року можна зустріти самця веретільниці (безногої ящірки) в період спарювання цих тварин. В цей час у самців цього виду ящірок з’являються характерні блискучі світло-сині плями на шкірі.
Хочеться зауважити, що сов чи слідів інших хижих птахів на горищах храмів Перечинщини цього року не виявили. Проте на одному з горищ були сліди куниці (в храмі села Вільшинки).
Окрім “жителів” церковних веж та горищ храмів, а також інших живих істот, команда експертів звертала увагу на старовинні калатала, або корби, дотримуючись традиції, яку минулого року започаткував один із дослідників краєзнавства краю – Олег Супруненко з міста Берегова (він супроводжував дослідників минулоріч).
Такі ритуальні предмети замінюють дзвони в певні дні Літургійного року, наприклад у Велику п’ятницю. Їх вдалось дослідити у храмах православної церкви сіл Сімерки, Зарічево, Тур’я-Пасіка, Тур’ї-Ремети та ін.
Отже, як бачимо, наукова зоологічна експедиція може сприяти розвитку інших природничо-краєзнавчих, етнографічно-краєзнавчих і т. д. досліджень. Вона має також і практичні результати для охорони кажанів, бо в її ході експерти розвішували “бет-бокси” для кажанів та попереджувальні таблички, які мають на меті ознайомлювати населення з роллю кажанів у природі та важливістю дбайливого до них ставлення.
Дослідження проходили в рамках проєкту «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (керівник проєкту Бокотей Олександр).
Інформаційна служба ІЕРС
Стаття підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Інституту еколого-релігійних студій та необов‘язково відображає погляди Європейського Союзу.
Круглий стіл з питань захисту кажанів у рамках проекту Bat4Man
4 червня 2021 року у Резиденції Мукачівських єпископів відбувся круглий стіл з питань захисту кажанів у рамках реалізації проекту HUSKROUA/1702/6.1/0021 “Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
На початку заходу апостольський Адміністратор Мукачівської Греко-Католицької єпархії єпископ Ніл (Лущак), ЧБМ, дав благословення та привітав всіх присутніх.
Під час круглого столу провідні експерти з дослідження кажанів Андрій-Тарас Башта, Михайло Біланич та координатор проекту Олександр Бокотей розповіли представникам релігійних громад про результати польового етапу дослідження кажанів, розвінчали міфи, пов’язані з кажанами та Ковід-19, пояснили вплив кажанів на баланс екосистем, надали інформацію про те, як діяти, якщо ви знайшли кажанів, які заходи можна здійснювати для того, щоб захистити кажанів.
АНОНС! Круглий стіл
“Життєвий простір церковних веж – до нових відкриттів”
У п’ятницю 4-го червня о 10.00 відбудеться круглий стіл для релігійних громад на тему “Життєвий простір церковних веж – до нових відкриттів” в рамках проекту “BAT4MAN: Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України” за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Під час проведення круглого столу буде висвітлено подальші плани та перспективи проекту BAT4MAN в Україні, які реалізовуватимуться співробітниками Інститутом еколого-релігійних студій та експертами з інших наукових установ України протягом наступного літа за підтримки релігійних та місцевих громад Закарпаття.
Після проведення круглого столу експерти вирушать у перше літнє дослідження кажанів під дахами храмів Закарпаття в 2021 році.
Захід відбудеться у Резиденції Мукачівських єпископів за адресою: м. Ужгород, пл. А. Бачинського 1а.
Організатори проекту: Інститут еколого-релігійних студій (Україна), Асоціація Е-Консалт Сату Маре (Румунія) у партнерстві з Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи.
Для отримання більш детальної інформації:
Інформаційна служба ГО «Інститут еколого-релігійних студій»
моб тел.: +380507096567; e-mail: iers@ircef.org