Наукові джерела минулого про кажанів

Кажанів в Україні та, зокрема, на Закарпатті, інтенсивно почали досліджувати на межі XX-XXІ століть. Однак вивченням рукокрилих місцеві науковці займалися задовго до цього.

Підтверджує це книга “Природнича історія пана фон Бюффона” (“Herrn von Buffons Naturgeschichte”) 1785 року видання, знайдена у відділі стародруків бібліотеки Ужгородського національного університету. У книжці є розділ про кажанів, ілюстрований чудовими малюнками різних видів рукокрилих:

Оскільки в нашому краї в ті часи своїх друкарень не було, освітні заклади та окремі зацікавлені наукою люди користувались іноземною літературою. Отож, цілком імовірно, студенти та науковці були знайомі з деякими видами рукокрилих нашого краю саме завдяки цьому виданню.

Такі старовинні публікації є важливими та цікавими для Інституту еколого-релігійних студій, який цікавиться історією досліджень навколишнього середовища та природничої освіти, тісно пов’язаної із церковними навчальними закладами.

Інформаційна служба ІЕРС

На території Єпископської резиденції МГКЄ в Ужгороді виявили кажана

19 липня у внутрішньому дворі Управління Мукачівської греко-католицької єпархії (Резиденції єпископів МГКЄ), біля Хрестовоздвиженського Катедрального Собору знайшли кажана. За попередніми даними, вид рукокрилого – нетопир білосмугий, або нетопир середземноморський (Pipistrellus kuhlii). Він виявився сильно травмованим через падіння з великої висоти та мав помітні пошкодження тіла, несумісні з життям.

Незважаючи на це, провідний експерт Інституту еколого-релігійних студій (ІЕРС), науковець, біолог Андрій-Тарас Башта спробував за фотографіями визначити, до якого саме виду належить знайдений рукокрилий. Допоміг йому в цьому фахівець зі збереження біорізноманіття ІЕРС Михайло Біланич, який здійснив усні необхідні виміри та детально описав будову вух та носа кажана:

Довжина тіла знайденої тварини становить 4,2 см, передпліччя – 3 см, вуха – 1,2 см, розмах крил – 20 см. Забарвлення спини темно-коричневе. Черевце сіро-бiлувате. Вухо темне, коротке, найширше у середній частині, на верхівці – округле. 

«Якийсь нетопир, ймовірно, нетопир білосмугий, або нетопир середземноморський (Pipistrellus kuhlii)»,

– написав хіроптеролог Андрій-Тарас Башта у відповідь на отриману інформацію.

Раніше в храмі не проводилися ґрунтовні дослідження з виявлення рукокрилих, тому ця знахідка є першою вагомою підставою стверджувати, що в Ужгородському Катедральному Соборі мешкають кажани. Більш точну інформацію про видовий склад і чисельність рукокрилих науковці зможуть надати лише після виявлення колонії в будівлі храму.   

Дослідження кажанів відбувається в рамках співпраці Institute of Ecological and Religious Studies-IERS (керівник  Олександр Бокотей) та Союзу охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), керівник проєктів Ivan Tymofeiev (NABU).

Інформаційна служба IERS

Найменший у світі кажан

У 1973 році біолог Кітті Тхонглонья з Таїланду та його колеги дослідили понад 50 невідомих кажанів у печері біля водоспаду “Сай Йок”. Вчений надіслав свої висновки доктору Джону Хіллу з Британського музею природної історії в Лондоні. На жаль, Кітті Тхонглонья помер, не підозрюючи, що він відкрив новий вид кажанів. Хілл назвав вид на честь першовідкривача – кажан Кітті (Craseonycteris thonglongyai), або свиноносий кажан.

Кажан Кітті є найменшим з усіх відомих сьогодні кажанів і одним із найменших ссавців. Його довжина всього 3 сантиметри, а розмах крил близько 13 сантиметрів. Він настільки малий, що його іноді називають джмелем. Цей малюк має свої унікальні особливості. У нього немає хвоста, але є порівняно величезні вуха, товсті трагуси (вушні виступи) і і схожий на рильце ніс, через що її свиноносим кажаном.

Кажан Кітті — надзвичайно рідкісний вид. Його ареал дуже обмежений, тому тваринам загрожує вимирання. Хоча докладається багато зусиль для збереження цих незвичайних кажанів, все ж через нищення лісів, прокладання автошляхів та туризм вони далі залишаються в небезпеці. Отже, невідомо, чи свиноносі кажани зможуть пристосуватися до ворожого вторгнення людини у їхнє середовище.

Інформаційна служба ІЕРС

Кажани погроулили, як дез-металісти

Вчені з Данії з’ясували, що кажани продукують низькочастотні звуки таким чином, як це властиво людям під час співу у техніці гроулінгу. Тварини також задіюють для цього несправжні голосові зв’язки, але такі звуки призначені для комунікації у контексті конфлікту з родичами, пишуть автори у PLOS Biology.

Myotis daubentonii. Wikimedia Commons

Myotis daubentonii. Wikimedia Commons

Що це за гроулінг?

Гроулінгом називають вокальний прийом, за якого голос звучить гучно та з низькою частотою, подібно до гарчання, через значне резонування гортані. Найбільше поширення він набув у важкій музиці, особливо дез-металі, а також є характерним горловому співу. У гроулі важлива роль належить несправжнім голосовим зв’язкам, які торкаючися зі справжніми голосовими складками збільшують вібрацію структур гортані, даючи змогу досягнути нижчої частоти співу, ніж із використанням лише справжніх голосових зв’язок.

Продовжити читання “Кажани погроулили, як дез-металісти”

Виставка “Повітряні акробати ночі” для біологічного факультету УжНУ

Два роки вже виставка про кажанів мандрує Закарпаттям, виконуючи екоосвітню місію. Вона ознайомлює відвідувачів з особливостями життя, екології, розмноження рукокрилих та їх охорони.

17 листопада 2022 року в рамках проєкту BAT4MAN «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (координатор Олександр Бокотей) виставка на біологічному факультеті УжНУ була встановлена ролл-апова виставка «Повітряні акробати ночі».

Виставка:

– містить ознайомчу інформацію про рукокрилих, будову їх тіла, ехолокацію, особливості харчування;

– описує шлюбну поведінку кажанів, особливості виношування та народження кажанят, а також їх вигодовування;

– відображає інформацію про всі 23 види кажанів, які проживають в Карпатах, що складає 85% усієї української хіроптерофауни.

Продовжити читання “Виставка “Повітряні акробати ночі” для біологічного факультету УжНУ”

Розпочалась сезонна міграція кажанів

А мігруючі зграї знаходять відпочинок у різних місцях. Наприклад, у квартирі, якщо ви забули зачинити на ніч вікно.

Сітки на вікнах вирішують багато проблем, не тільки рятують ваших домашніх тварин від польоту у вікно, а й вас, від прильоту у вікно чогось дивовижного.

Джерело: https://www.facebook.com/vasyliuk.oleksii/posts/pfbid0LQxX9AcMBNx71PZuhYU3Fx7KrSeEyKJSF4wG5Pc7ZnNRUfa9jrxGBerBei6Tx2aRl

Заключний етап досліджень кажанів по проекту Bat4Man

13 серпня 2022 року – третій день заключного етапу досліджень веж та горищ церков та храмів Закарпатської області, з метою пошуку кажанів, сов та інших птахів і звірів, які облюбували цю унікальну нішу для свого прихистку.

Третій день досліджень приніс нові результати досліджень з нових територій.
Продовження обстеження церков Тячівського району, цього разу в селах Петрушево, Терново, Крива, Руське Поле, Вонігово, Колодне та в місті Тячів. За третій день дослідження було досліджено 9 храмів. Результати цього дня виявились достатньо насиченими, оскільки в більшості випадків вдалось виявити кажанів, птахів та сліди їх перебування на досліджуваних територіях.

Продовжити читання “Заключний етап досліджень кажанів по проекту Bat4Man”