Кажанів в Україні та, зокрема, на Закарпатті, інтенсивно почали досліджувати на межі XX-XXІ століть. Однак вивченням рукокрилих місцеві науковці займалися задовго до цього.
Зараз кажани є популярною темою на Закарпатті. Кілька років тому Інститут еколого-релігійних студій виявив цікаву річ, а саме – цілком недосліджений життєвий простір сакральних споруд: горища і вежі храмів та прихрамових споруд. Так почали досліджувати фауну кажанів, а також можливості їх охорони.
Журналісти Район.Хуст поспілкувалися із Біланичем Михайлом Михайлович, експертом зі збереження біорізноманіття Інституту еколого-релігійних студій, завідувачем сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею Ім. Т. Легоцького, краєзнавцем.
«У дослідженні кажанів ми робимо те, що можемо, і в першу чергу – це екоосвіта. У 2002 році почалася співпраця екологів з церквою щодо дослідження кажанів, що живуть під дахами храмів. Раніше їх досліджували у печерах, стойнях, підвалах, тому дослідження в церквах є унікальним проєктом, яким вже займаються у Європі. Дослідили близько 65% храмів», – розповідає чоловік.
Каже, що під час війни дослідження стали важчими.
«Формуємо відчуття відповідального ставлення до тварин та природи через поглиблення екологічної свідомості й формування екологічної культури населення шляхом проведення еколого-освітньої та еколого-виховної роботи з дітьми та молоддю, які є найбільшою цінністю та нашим майбутнім», – коментує науковець..
Молодіжна школа сталого розвитку Карпат: захист біорізноманіття церковних веж
Основною метою проекту є розширення охоплення церковних веж та горищ громадських будівель Закарпаття для посилення захисту популяції кажанів, у тому числі шляхом популяризації передового досвіду у сфері їх охорони. Особливо це важливо на територіях, прилеглих до заповідних територій, де вони є невід’ємною частиною екосистеми, але зазнають значного негативного впливу.
Самі методики досліджень – стандартні: обстеження горищ храмів, встановлення бет-детекторів (прилади для розпізнання голосів кажанів) та дата-логерів (прилади ля визначення зміни параметрів навколишнього середовища). Але унікальним є те, що дослідили види кажанів на горищах храмів Закарпаття вперше і вперше впровадили системну екоосвіту стосовно кажанів на Закарпатті, яка розвивається вже четвертий рік, але залежить, поки що, від активності та ентузіазму Інституту та відкритості креативних вчителів шкіл, катехитів і катехиток церков, керівників християнських літніх таборів та представників інших установ.
Проєкт має на меті такі завдання:
- Розширити територію активностей для охоплення як нових популяцій кажанів з метою їх збереження, так і нових місцевих та релігійних громад для формування цінностей біорізноманіття та компетенцій екологічної поведінки щодо кажанів.
- Подальше формування та проведення системи заходів для залучення у проблематику порятунку кажанів представників органів місцевого самоуправління, активістів місцевих та релігійних громад, у тому числі і для стимулювання їхньої взаємодії у питаннях збереження біорізноманіття в регіоні.
- Залучення до цінності проекту дітей та молоді для збільшення ефекту впливу на місцеві громади та затвердження екологічних цінностей серед населення природоохоронних територій, у тому числі через залучення мультиплікаторів (педагогів, священиків, активістів)
- Акумуляція актуального досвіду робіт та просвітницьких заходів для створення кваліфікованої інструкції та відеороликів щодо догляду та порятунку популяції кажанів для дистанційної мультиплікації серед партнерів.
- Розгортання супроводжуючої медійної кампанії для розширення географії та охоплення непрямої аудиторії цінностями проекту для закріплення їхнього впливу в регіоні.
Основні активності:
- Дослідження веж церковних храмів та горищ громадських будівель на видовий склад.
- Організація та проведення 80 екопросвітницьких активностей для дітей та молоді.
- Підготовка театралізованої вистави з тематики проекту та її ротація в садочках та школах.
- Організація та проведення тренінгів в Зоомузеї Ужгородського національного університету.
- Організація та проведення акцій «Ніч кажанів» у національних парках Карпат.
- Організація та проведення дитячого творчого конкурсу з тематики проекту.
- Підготовка та друк інструкції для парафій та громад щодо заходів щодо збереження кажанів.
- Підготовка та друк робочого зошиту «Життєвий простір церковних веж» (1 000 екземплярів).
- Облаштування кабінету природи при волонтерському центрі «Кожен може допомогти»
- Виготовлення та встановлення ящиків для кажанів та гніздових конструкцій для птахів.
«Були випадки, що приїжджали в храм, а, виявляється, кажанів звідти викинули, тому що вони заважали. На жаль, це не поодинокий досвід, що означає, що екопросвітництво потрібне», – каже Михайло Біланич.
Провідні дослідники біорізноманіття Закарпаття навчають дітей охороняти сов і кажанів
У Громадському центрі «Кожен Може Допомогти» відбулося еколого-освітнє заняття на тему збереження біорізноманіття сов і кажанів. Його провели експерт з орнітології Інституту еколого-релігійних студій (IERS) Леонід Покритюк та провідний науковець Інституту екології Карпат Андрій-Тарас Башта для третьокласників Берегівського ліцею імені Федора Потушняка.
Школярі прогулялися територією громадського центру, де Леонід Покритюк рятує поранених птахів з усього Закарпаття, і познайомилися з його пернатими підопічними. Щодо кожної тваринки орнітолог розповідав цікаві та важливі факти про їхнє життя в дикій природі та особливості утримання в домашніх умовах.
Основна частина заняття проходила в старовинному підземеллі. Там діти слухали лекцію про кажанів і сов, читали про них пізнавальну літературу, видану командою ІЕРС, вивчали фігури та зображення сов, грали в дидактичні ігри і знайомилися із живим хатнім сичем, який знаходиться на утриманні у волонтерському центрі. Від Андрія-Тараса Башти школярі дізналися унікальну інформацію про його багаторічні дослідження кажанів, їх життя поблизу людей, причини зникнення та способи збереження рукокрилих. Леонід Покритюк показав дітям бет-бокси – спеціальні будиночки для кажанів, які він також виготовляє в громадському центрі та встановлює в місті Берегове для збільшення кількості рукокрилих поблизу.
Іграшки для цінителів вишуканих насолод
Як зазначили педагоги, діти залишилися задоволеними заходом і зацікавилися ще більше піклуватися про природу. На згадку про заняття та для закріплення почутої інформації, школярі отримали тематичну навчальну літературу з барвистими ілюстраціями, наліпки та інші друковані матеріали.
Що ви знаєте про українських кажанів
Кажани – це єдині ссавці на планеті, які вміють літати. Вони поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди та деяких островів.
В Україні налічують 26–28 видів кажанів. Деякі з них трапляються вкрай рідко та можуть залітати випадково, тому їх враховують не всі науковці.
Кожен вид унікальний та цікавий, однак мають наші кажани й багато спільного:
- Всі українські кажани комахоїдні та не несуть жодної загрози людині.
- За ніч один рукокрилий з’їдає 300-500 комарів.
- Українські кажани живуть у середньому 15 років.
- Вони активні в темний час доби і сплять більшість свого життя.
- Орієнтуються в просторі за допомогою ехолокації, однак мають хороший зір, який використовують у сутінках.
- Кажани не будують собі помешкань, тому обирають для життя та розмноження готові сховки в дикій природі або в людських будівлях.
- Одна самка за рік народжує лише одне дитинча.
- Всі види занесені до Червоної книги України та потребують охорони
Чому зникають кажани
Усі 28 видів кажанів України занесені до Червоної книги та потребують охорони. Саме діяльність людини призводить до зникнення рукокрилих у природі. Основні причини такі:
Масова вирубка лісів. Ліс – це основне природне середовище існування кажанів, де вони харчуються та селяться в печерах і дуплах старих дерев. Зменшення площ цих біотопів призводить до збіднення кормової бази рукокрилих і змушує їх переселятися ближче до людей.
Використання пестицидів у господарстві. Кажани гинуть, поїдаючи отруєних комах або контактуючи з поверхнями, на яких осідають хімічні речовини.
Видозміна міської архітектури. За сотні років взаємодії з людьми кажани навчилися селитися у підвалах, віконницях, щілинах між балками, на горищах будівель тощо, але таких зручних для рукокрилих місць проживання в сучасних майже герметичних спорудах стає все менше.
Надмірне вуличне освітлення. Зайве світло дезорієнтує кажанів і перешкоджає їх розмноженню та полюванню на відкритих міських ділянках, де відсутні місця сховку.
Навмисне знищення кажанів. Через страх і необізнаність люди просто вбивають цих тварин або викидають їх на вулицю з власних помешкань, лишаючи помирати.
Зміна клімату. Температура тіла та активність кажанів залежать від температури довкілля, тому потепління в періоди сплячки рукокрилих змушує їх прокидатися та надмірно виснажує тварин.
«Людина – головна загроза існуванню кажанів, тому тільки вона здатна врятувати їх. Будьмо уважними до своїх дій і пам’ятаймо про наш вплив на крихітних сусідів, які є рівною з нами частинкою біорізноманіття», – кажуть в організації
Дослідження кажанів в об’єктах сакральної архітектури
Протягом 2020-2022 років на території Закарпатської області провели дослідження кажанів в об’єктах сакральної архітектури.
У регіоні представлені різні релігійні конфесії та, відповідно, різні типи храмів. Храм і його дзвіниця (якщо вона розташована окремо) вважалися за один об’єкт. Особливо цінними для кажанів є церковні споруди, які мають горища. Теплі, маловідвідувані та затишні горища ідеально підходять для кажанів як місця виведення потомства та денного відпочинку.
Дослідження дозволяють оцінити чисельність популяцій кажанів та будуть використані для подальших охоронних заходів. Для більш ефективного захисту рукокрилих необхідно збирати дані, що документують їхню фактичну чисельність і стан середовища існування.
Загалом під час досліджень території обстежили 296 обєктів на території всіх районів Закарпаття та виявили 11 видів кажанів.
«Дослідження проводимо у всіх районах Закарпаття. Також бет-бокси встановлювали за змоги у храмах різних районів, як і деякі інші заходи, зв’язані зі збереженням кажанів (встановлення піддонів, для полегшеної очистки горищ від посліду кажанів). Екоосвітні заходи проводимо за змоги теж у різних районах. Найчастіше Ужгородський, Берегівський і Мукачівський. Також у національних парках «Синевир», «Ужанський» і деякі з заходів (наприклад «Ніч музеїв» у Карпатському біосферному заповіднику», – каже еколог.
Як відзначатимуть Міжнародну ніч кажанів у 2023 році
26 серпня об 19:00 в Ужгородському замку відзначать Міжнародну ніч кажанів з Інститутом еколого-релігійних студій (ІЕРС), Закарпатським обласним академічним театром ляльок «Бавка» і Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького.
На дітей і дорослих чекає навчально-розважальна програма від екологів, екотренерів, екоактивістів і професійних акторів, присвячена темі збереження кажанів:
- Експерт ІЕРС з біорізноманіття та завідувач сектору природи музею Михайло Біланич розповість про особливості життя та збереження кажанів.
- Актори театру ляльок покажуть ековиставу «Пригоди Кожика і Летика», створену спільно з ІЕРС на основі казки Наталії Гумен-Біланич «Кажанчики».
- Голова ГО «Паралельний світ», столяр і екоактивіст Андрій Доніченко навчить виготовляти справжні бет-бокси – будиночки для кажанів.
- Екотренери-театрали проведуть пізнавальну дитячу вікторину на тему охорони природи.
Найактивніші учасники отримають призи від ІЕРС, Українського центру реабілітації рукокрилих та Союзу охорони природи Німеччини (NABU). А найуважніші, за сприятливих умов, побачать справжніх кажанів у нічному небі!
Запрошують всіх знавців і фанатів природи дізнатися більше про унікальних мешканців неба – кажанів.
Вхід за квитком до музею
Міжнародна ніч кажанів відзначається в усьому світі в останні повні вихідні літа для привернення уваги до проблеми збереження рукокрилих і місць їхнього існування. 2023 року свято припадає на ніч 26–27 серпня.
«Спеціальних екскурсій під дах храмів ще не проводимо, але ми мали таке на меті розробити. Через ряд причин це поки ще не вдається. Але можна побачити опудала кажанів у зоологічному музеї УжНУ. Таку екскурсію можна організувати за домовленістю», – каже чоловік.
https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FIERS.org.ua%2Fvideos%2F1267845193907184%2F&show_text=false&width=560&t=0
Читайте також: Експерт з Закарпаття назвав найпоширеніші міфи про кажанів
Джерело: П’ють кров не всі: як церква і науковці зберігають кажанів Закарпаття (rayon.in.ua)