BAT4MAN

В одній з багатоповерхівок Кривого Рогу невідомі замурували монтажною піною у віконну раму живих кажанів. Їх вдалося врятувати, але тепер вони потребують допомоги.

Про це повідомили у Центрі реабілітації рукокрилих. Там припускають, що тварини зимували у віконній рамі, а люди, які встановлювали нове вікно, помітили кажанів, але проігнорували.

У коментарі для “УП. Життя” фахівчиня Центру Альона Шуленко розповіла, що виклик надійшов від жителів будинку.

“Мешканці були шоковані, побачивши це. Вони знайшли наш номер і попросили допомогу”, – розповідає Альона Шуленко.

На місце  події одразу вирушили волонтери. Щоб дістати кажанів, вони ножем розколупували піну. До операції порятунку долучились і небайдужі мешканці.

Кременчуцький районний суд Полтавщини виніс вирок двом 19-річним хлопцям, які знущалися з кажана

Знущалися з кажана: суд виніс вирок двом 19-річним хлопцям — Інформаційне агентство Вголос/Vgolos

У травні 2023-го двоє 19-річних кременчуківців зняли відео зі знущанням із кажана, яке було опубліковане в телеграм-каналі «Х Кременчук». Згодом цей же канал указав на сторінки в Instagram двох фігурантів.

Обидва хлопці визнали провину та уклали угоди з прокурором, підтвердивши обставини справи. Суд призначив зловмисникам по 5 років ув’язнення, але від відбування покарання їх звільнили з іспитовим строком у 2 роки.

Також обидва обвинувачені мають відшкодувати судові та експертні витрати – по 14 338 грн кожен. Вирок ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в Полтавському апеляційному суді протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Джерело: Знущалися з кажана: суд виніс вирок двом 19-річним хлопцям — Інформаційне агентство Вголос/Vgolos

WHY YOUR GARDEN NEEDS BATS: TIPS AND TRICKS TO ATTRACT THESE NIGHTTIME GARDEN HEROES

Кажанів в Україні та, зокрема, на Закарпатті, інтенсивно почали досліджувати на межі XX-XXІ століть. Однак вивченням рукокрилих місцеві науковці займалися задовго до цього.

Зараз кажани є популярною темою на Закарпатті. Кілька років тому Інститут еколого-релігійних студій виявив цікаву річ, а саме – цілком недосліджений життєвий простір сакральних споруд: горища і вежі храмів та прихрамових споруд. Так почали досліджувати фауну кажанів, а також можливості їх охорони.

Журналісти Район.Хуст поспілкувалися із Біланичем Михайлом Михайлович, експертом зі збереження біорізноманіття Інституту еколого-релігійних студій, завідувачем сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею Ім. Т. Легоцького, краєзнавцем.

«У дослідженні кажанів ми робимо те, що можемо, і в першу чергу – це екоосвіта. У 2002 році почалася співпраця екологів з церквою щодо дослідження кажанів, що живуть під дахами храмів. Раніше їх досліджували у печерах, стойнях, підвалах, тому дослідження в церквах є унікальним проєктом, яким вже займаються у Європі. Дослідили близько 65% храмів», – розповідає чоловік.

Каже, що під час війни дослідження стали важчими.

Пергач пізній (Eptesicus serotinus) – один із 19 видів рукокрилих, зафіксованих у заповіднику та околицях. Один з 24-х видів роду, один з 2-х видів роду в фауні України. Вид занесено до Червоної книги України.

Ці кажани є одними з найзвичайніших в урболандшафті і часто оселяються в будівлях людей. Більшість випадків виявлення кажанів в оселях людей також пов’язані саме з цією групою кажанів.

Літні сховища розташовані в будівлях: на горищах, у порожнинах стін, димоходах. Виводкові колонії – до кількох сотень особин Місця гібернації – підземні (пивниці, горища i печери) і наземні сховища (порожнини будівель, вентиляційні шахти тощо). Кормовий раціон змінюється залежно від сезону чи регіону і включає жуків, метеликів, двокрилих і перетинчастокрилих.

Методичні рекомендації «Вивчення, охорона та приваблення кажанів у сакральних спорудах» вийшли друком у Видавничо-виробничому підприємстві «Місіонер» (Львів).

Біологи Андрій-Тарас Башта та Bilanych Mychail провели наукові дослідження, які лягли в основу видання. Підготовка книжки здійснювалася за загальною редакцією Oleksandr Bokotey. Літературне редагування виконала Natalia Humen-Bilanych, а верстку і макетування – Юрій Гандера. Дизайн обкладинки розробила Василина Куклишин.

Разом з IERS над виданням працювали Асоціація з вивчення та охорони тварин «Фауна», Інститут екології Карпат НАН України, Комісія з питань екології Мукачівської греко-католицької єпархії та Міжрелігійний громадянський природоохоронний форум Східної Європи (IRCEF).

Завантажити книжку безкоштовно можна за посиланням

Методичні рекомендації підготовлено в рамках проєкту Bat4man «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» за спільної фінансової підтримки ЄС і Союзу охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International).

Ось що значить швидка їжа. На світлині ви бачите 4 стадії споживання здобичі кажаном Corynorhinus townsendii. Уся трапеза займає 0,5 с.

Фото: MARK THIESSEN

https://www.facebook.com/photo/?fbid=640202988106189&set=a.525694362890386

Навчальне півріччя у Загальноосвітній школі №12 м. Ужгорода завершується, але освітній процес триває навіть в ці передсвяткові дні. Саме сьогодні, на свято Миколая тут відкрита виставка “Повітряні акробати ночі”.