З 11 по 13 серпня на Тячівщині проходив новий етап досліджень веж та горищ церков Закарпатської області, з метою пошуку можливих представників тваринного світу, які можуть там проживати, а саме кажанів, сов та інших птахів і звірів, які облюбували цю унікальну нішу для свого прихистку.
До команди дослідників увійшли Андрій-Тарас Башта – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Національної академії наук України та Михайло Біланич – завідувач сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, співробітник Інституту еколого-релігійних студій.
У перший день досліджень були обстежені церкви від Тячева до Нересниці.
Наступного дня було досліджено церкви сіл Новоселиця, Підплеша, Ганичі, Калини, Дубове, Вітерна, Красна, Лопухів, Німецька Мокра, Руська Мокра, Усть-Чорна. Хоча виявились пусті чи не підходящі для дослідження території, проте вже наявні певні результати. За поточними результатами вже вдалось виявити як сліди життєдіяльності, так і самих представників рукокрилих, голубів, сичів особисто.
Третій день досліджень приніс нові результати. Продовжили обстеження церков у селах Петрушово, Терново, Крива, Руське Поле, Вонігово, Колодне та місті Тячів. За третій день було досліджено 9 храмів. Результати цього дня виявились достатньо насиченими, оскільки в більшості випадків вдалось виявити кажанів, птахів та сліди їх перебування на досліджуваних територіях.
Загалом, за 3 дні дослідження вдалось дослідити 24 храми та церкви у 21 населеному пункті Тячівського району. З загальної кількості досліджених територій на дев’яти зафіксували наявність тварин і птахів на даний момент, а сліди їх життєдіяльності було помічено у більшості храмів. Отже, це дослідження продемонструвало свою вагомість важливими результатами – на великій кількості важкодоступних, або мало відвідуваних територій можуть проживати різні представники тваринного світу, кожен з яких по-своєму важливий і корисний. Це, насправді, набагато глибше і важливіше питання, ніж може здатися на початку, адже враховуючи цю особливість, людина може покращити життя тих, хто покращує його людині. Також висловлюємо подяку за сприяння в дослідженнях всім священнослужителям церков та храмів у приміщеннях, в яких проводились дослідження.
Дослідження проходили в рамках проєкту «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (керівник – Олександр Бокотей).
Інформаційна служба Інституту еколого-релігійних студій.