Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України
Працівники відділу наукової та еколого-освітньої роботи Ужанського НПП продовжили роботу по впровадженню проекту BAT4MAN — «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України».
Проект виконується Асоціацією Є-Консалт Сате Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи.
При сприянні отця Сергія греко-католицької єпархії на дахові греко-католицького храму в Великому Березному встановили ящики (бетбокси) для кажанів, які будуть служити для народження і виховання майбутнього потомства. Також встановили прилад даталогер, який буде регулярно вимірювати температуру і вологість під дахом храму, що дасть змогу встановити, при яких оптимальних показниках навколишнього середовища народжується і виростає потомство кажанів.
Страх – це нормальна фізіологічна реакція людського організму. Особливо коли людина стикається із чимось невідомим, загадковим. Кажани завжди вселяли страх у людей, асоціюючись із вампірами і графом Дракулою.
Також останнім часом на фоні пандемії COVID-19 спостерігається явище «хіроптофобії», або страху перед кажанами. Про те, чим особливі ці тварини, де живуть рідкісні види кажанів, чому їх потрібно охороняти і в які міфи, пов’язані з кажанами, не варто вірити, розповіли під час еколого-освітнього заходу педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру Ольга Величканич і Оксана Стрічко.
Цього разу педагоги завітали до дітей внутрішньо переселених осіб, які тимчасово проживають у природничо-гуманітарному коледжі Ужгородського національного університету.Кажани – нічні таємничі створіння, побачити яких на власні очі можна нечасто. Є серед них маленькі і великі, симпатичні і не дуже. Але в більшості своїй вони абсолютно нешкідливі, а також беззахисні перед людиною, і ставитися до них потрібно дбайливо.
Рукокрилі – єдині ссавці у світі, здатні до активного польоту. Для орієнтування в просторі вони користуються складними механізмами ехолокації. А ще кажани – надзвичайно вразливі тварини, котрі характеризуються дуже низькою плодючістю: як правило, самка народжує всього одне дитинча на рік! І, до речі, як і інші ссавці, самки вигодовують своїх малят грудним молоком, а не комахами. Ті кажани, що харчуються нектаром, беруть активну участь у запиленні рослин. Усього вченими вивчено і описано близько 1100 видів рукокрилих. І лише три з них відносяться до вампірів, в їх раціон входить свіжа кров. Але вони нападають на людину виключно рідко, віддаючи перевагу крові сплячої великої рогатої худоби. Жоден з видів летючих мишей не несе загрози людині, хоча під час укусу можуть переносити різні захворювання. Близько половини всіх існуючих нині видів кажанів знаходяться на меж вимирання і занесені до Червоної книги. Людська цивілізація витісняє їх, а шумове забруднення заважає їм орієнтуватися в просторі.
У кажанів дуже мало природних ворогів, лише іноді вони стають здобич сов, денних хижих птахів, лисиць. А от найбільшою загрозою для них є хвороби та людська діяльність. Серед основних загроз для популяцій кажанів є деградація біотопів та застосування деяких пестицидів. Навіть розвиток вітрової енергетики (у разі неправильного вибору місця розміщення вітрової електростанції) несе серйозні загрози популяціям рукокрилих. Користь кажанів важко переоцінити. Впродовж теплого періоду року лише одна невелика колонія рукокрилих (20-40 особин) може спожити від 60 до 150 тисяч комах, загальною вагою близько 15 кілограмів. І що особливо важливо, вони живляться комахами сутінково-нічного типу активності, яких птахи практично не споживають.
Тому їх потрібно оберігати. Адже, причини їх зникнення іноді досить банальні, зокрема елементарна неграмотність і забобони людей. Серед інших причин: вирубування дуплистих дерев (деякі види кажанів селиться в дуплах), застосування різних отрутохімікатів та відсутність придатних місць для проживання. А як можемо ми, люди, допомогти цим маленьким істотам вижити поруч із нами? Відповідь на це питання шукали діти, включившись у обговорення цікавого і повчального відеоролика, наданого Союзом охорони природи Німеччини (NABU). Також під час заходу учасники мали змогу попрактикуватися у монтуванні bat-боксів (будиночків для кажанів). Допомагав їм у цьому Андрій Доніченко, співробітник Інституту релігійних студій, який власноруч розробив їх як збірні конструкції, змонтувати які під силу навіть дівчаткам. Захід проведено в рамках проєкту Bat4Man «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України», що виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина- Румунія-Україна 2014-2020.
Ольга Величканич, завідувачка відділу біології та дослідницько- експериментальної роботи ЗОЕНЦ Оксана Стрічко, методистка відділу екології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ
3 травня відбулася онлайн-нарада експертів проєкту Bat4Man (“Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України”). У нараді взяли участь:
Олександр Бокотей (координатор проекту, Інститут еколого-релігійних студій);
Олег Димитрієв (фінансовий менеджер проекту, Інститут еколого-релігійних студій);
Наталія Куля (асистент проекту, Інститут еколого-релігійних студій);
Михайло Біланич (експерт Міжрелігійного та громадянського природоохоронного форуму Східної Європи);
Андрій-Тарас Башта (експерт проекту, старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Національної академії наук України);
Коваль Неля (експерт проекту, Ужанський національний природний парк).
Основні питання, винесені на обговорення:
планування дослідження колоній кажанів на горищах церков Закарпаття протягом літнього сезону 2022;
доцільність встановлення ящиків для кажанів з метою вирішення проблеми нестачі укриттів;
створення інтерактивної туристичної карти для любителів кажанів;
підготовка методичного посібника по захисту кажанів. Посібник буде підготований на основні даних досліджень, в якому будуть представлені рішення щодо захисту кажанів, поради та рекомендації для ремонтників/фахівців/зацікавлених сторін;
організація та проведення серії воркшопів по виготовленню ящиків для кажанів.
Нараду проведено в рамках проєкту Bat4Man «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України», що виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
Юні ліцеїсти ознайомлюються з “Повітряними акробатами ночі”. 17 лютого ц.р. учні 5-х класів Великоберезнянського ліцею «Ерудит» відвідали виставку “Повітряні акробати ночі”, де працівники Ужанського НПП провели лекцію про особливості життєдіяльності та циклу розвитку кажанів, ехолокацію, особливості харчування, шлюбну поведінку кажанів, особливості виношування та народження кажанят, а також їх вигодовування, їх важливість у природі, причини їх внесення до Червоної книги України та заходи по збереженню цих видів. Учні мали змогу ознайомитись з 23 видами кажанів, які проживають в Карпатах.
Виставка представлена в рамках проєкту Bat4Man «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України», що виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
10 лютого 2022 року в фойє будівлі колишньої районної адміністрації для всіх бажаючих відкрилася унікальна виставка “Повітряні акробати ночі”.Виставка складається з 12 ролл-апів розміром 1м х 2 м, на яких відображені всі важливі особливості життєдіяльності та циклу розвитку кажанів, їх важливість у природі, причини їх внесення до Червоної книги України та заходи по збереженню цих видів та 1 ролл-апу з інформацією про сам проект. Виставка:- містить ознайомчу інформацію про рукокрилих, будову їх тіла, ехолокацію, особливості харчування;- описує шлюбну поведінку кажанів, особливості виношування та народження кажанят, а також їх вигодовування;- відображає інформацію про всі 23 види кажанів, які проживають в Карпатах, що складає 85% усієї української хіроптерофауни.
Про кожен вид кажанів вказано: українську назву, назву на латині, місця проживання та фото;описує рік життя кажана та особливості його поведінки під час кожної пори року; – відображає основні загрози, з якими стикаються кажани і які призводять до зниження популяцій; – ілюструє заходи, які можуть бути здійснені місцевим населенням для захисту популяцій кажанів. Також міститься інформація про воркшопи по виготовленню ящиків для кажанів, які були проведені в рамках проекту та фото ящика, який вже розміщений на горищі церкви і є готовим притулком для кажанів. Виставка підготована та виготовлена в рамках проекту Bat4Man «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України», що виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
У Криму остання знахідка цього виду датується 1947 роком. Значно довше довгокрил протримався на Закарпатті. Адже там ще у 1993 році налічили близько 200 особин у штольні “Довгаруня” на Рахівщині. Однак вже наступного року довгокрилів там більш не знайшли.
Навіть спеціальні пошуки наприкінці 90-их років по місцях, які він населяв раніше, не дали позитивного результату. Чому ж цей вид зник з території України? Головним чином — через турбування і руйнування його оселищ, використання пестицидів та навмисне винищення людиною. Сумна іронія у тому, що довгокрила також добували задля виготовлення опудал і скелетів для освітніх закладів, біологічних кабінетів, музеїв тощо. На фотографіях ви можете побачити цілу коробку з довгокрилами, відловленими на Рахівщині на початку 60-их років ХХ століття.
Сьогодні музей, напевне, єдиний спосіб побачити цього кажана в Україні. Хоча у сусідніх Румунії, Угорщині, Словаччині він є поширеним видом у дикій природі Сьогодні, у День пам’яті втрачених видів, на цьому трагічному прикладі ми хочемо показати, наскільки стрімко може відбутися втрата. Вона може розпочатися з окремої, іноді невеликої території, а згодом стати глобальною і часто — незворотньою. І лише від нас залежить, чи зможемо ми захистити майбутнє тих видів, які зараз перебувають під загрозою, зазвичай, саме через людську діяльність.На фото: Тушки довгокрила звичайного з фондів Зоологічного музею ЛНУ
У дніпровській багатоповерхівці на вул. Мандриківська, 141, імовірно, отруїли кажанів.
Про це повідомляє користувачка Anna Berry на сторінці Facebook-спільноти КОВЧЕГ Общество защиты животных (Днепр).
За її словами, до Товариства захисту тварин дзвонять мешканці будинку та повідомляють про те, що сталося.
«Вся земля навколо багатоповерхівки всіяна кажанами, мишки падають, як дощ з неба, мишки пищать і намагаються заповзти на кущі бузку», — описує Anna Berry ситуацію.
24 листопада працівники міської аварійної рятувальної служби з журналістами ОТБ “Галичина” передали колонію вечірниці рудої чисельністю 34 особини до Галицького національного природного парку.
Кажани були знайдені на балконі житлового будинку, де оселилися на зимівлю. Тварини були оглянуті, зважені та напоєні. а.
Абсолютно усі вони були здорові та в хорошій вазі (більше 25 грам), тому їх помістили на нове місце зимівлі з відповідним температурним режимом.
Працівники Остріцького природоохоронного науково-дослідного відділення неодноразово фіксували кажанів на даху свого офісу. 28 жовтня у адміністративній будівлі відділення відкрилася виставка «Повітряні акробати ночі», з якою мають нагоду ознайомитися не лише працівники цього закладу, але й місцеві жителі, які сюди навідуються.
Завдяки цьому ще більше людей дізнається про цінність кажанів і заходи зі збереження цих тендітних істот.Виставка презентована в рамках проекту «Підвищення екологічної обізнаності в місцевих громадах шляхом спільного збереження кажанів у природних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України». Загальна мета цього проекту – підтримка сталого використання навколишнього природного середовища в прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України шляхом спільного захисту кажанів в рамках активних заходів з їх збереження, кампанії з підвищення обізнаності громадськості та поширення передової практики для місцевих громад.
Проект виконується Асоціацією Е-Консалт Сату Маре у партнерстві з Інститутом еколого-релігійних студій, Товариством по захисту кажанів Словаччини та Угорською асоціацією орнітології та охорони природи і фінансується Програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.#bat4man#bats#iers#batboxes