Категорія: Новини

W ośmiu regionach Polski, w okresie od czerwca do września 2002 roku, przeprowadzono akcję inwentaryzacji stanowisk płomykówki i kolonii rozrodczych nietoperzy. Również w regionie województwa zachodniopomorskiego, przy współpracy Kurii Koszalińsko-Kołobrzeskiej i Kurii Kamieńsko-Szczecińskiej oraz pomocy Ekofunduszu i Programu Małych Dotacji Globalnego Funduszu Środowiska (GEF), członkowie Zachodniopomorskiego Towarzystwa Ornitologicznego kontrolowali kościoły poszukując sów i nietoperzy.
W pierwszym etapie, w całej Polsce, zbadano łącznie kilkaset kościołów, z czego w zachodniopomorskim sprawdzono 125 obiektów. Sów i nietoperzy poszukiwano na strychach, wieżach i dzwonnicach kościołów, w których te, jakże pożyteczne dla człowieka zwierzęta, znalazły dla siebie odpowiednie warunki. Obelkowania strychu i wieży budowli sakralnych, szczeliny w murze i pod dachówkami tworzą wspaniałe kryjówki. Niedostępność wyższych kondygnacji dla ludzi i drapieżników takich jak kot albo kuna, sprawia, że kolonia nietoperzy albo lęgowa płomykówka, uzyskują nadzwyczajne warunki do pomyślnego bytowania. Zachowanie kilku otworów wlotowych sprawia, że zwierzęta te mają swobodny dostęp do swoich kryjówek. Obecnie można mówić, że kościoły stanowią bardzo ważne ostoje, w których płomykówki i nietoperze znajdują dogodne nisze dla rozrodu i niezbędne schronienie w ciągu dnia.

Під час продовження експедиції по дослідженню біорізноманіття кажанів у храмах Берегівщини познайомилися з цікавими людьми, унікальною архітектурою і отримали чудові результати, які будуть опубліковані в рамках наукових статей.
Окрім кажанів, житєвий простір горищ та веж храмів буяє різними видами птахів, комах та інших істот.

У рамках міжнародного проекту “BAT4MAN – «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України»”
пройшов черговий етап польових досліджень біорізноманіття кажанів під дахами храмів. Співробітники інституту еколого-релігійних студій вчились на практиці реалізувати досвід набутий від Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини (NABU).
Берегівщина 25-06-2020. (Берегово-Дейда-Бейгань-Балажер-Яноші-Берегово)

 https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2936708119711343&id=100001165512689

Під дахом одного з храмів на Берегівщині масово оселилися кажани. І хоча деякі з них мають страхітливий вигляд – це корисні тварини.

Велика частина харчується комахами, і лише великі кажани (наприклад, Вечірниця велетенська) можуть харчуватися невеличкими птахами, ящірками та жабами.

Кажани — найчутливіша до змін довкілля група тварин, їх чисельність свідчить про ступінь збереженості чи забрудненості будь-якої ділянки суходолу.

Буває, що певна можливість випадає, мабуть, раз у житті. Так трапилося, що нещодавно три дні поспіль мені довелося побувати там, де мало хто буває, почути і побачите таке, що чують і бачать одиниці, навідатись у такі місця рідного краю, де ще не бував, хоч і живу зовсім недалеко, ну і познайомитись із багатьма цікавими та щирими людьми.
Річ у тому, що досі ще ніхто не досліджував кажанів на горищах храмів більшої частини Закарпатської області. І тут знову підтверджуються слова, сказані колись відомим закарпатським краєзнавцем та археологом Федором Потушняком: «Там, де я живу, – своя Африка, її теж треба досліджувати». В наш час, хоч і відомо, що в області офіційно нараховується 23 види кажанів, але про їхні місця існування та інші особливості життя в деталях відомо далеко не все.
Ці унікальні тварини – ссавці, які здатні літати, – є досить вразливими видами живих організмів і тому внесені до Червоної книги. В основному вони живуть у печерах,  у дуплах дерев, у підвалах та на горищах будинків. Звичайно, поселяються вони й у вежах та на горищах церковних храмів.

Продовжити читання “Відео “Відповідальне ставлення до кажанів як частини Божого створіння””

У зв’язку з міфічно-забобонними і несправедливими обвинуваченням кажанів як «співучасників» пандемії коронавірусу саме вчасно, початком березня 2020 року стартував проект «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» метою якого є спільний захист кажанів в рамках активних природоохоронних заходів, кампаній з інформування громадськості та популяризації передового досвіду серед місцевого населення прикордонних регіонів України, Угорщини, Словаччини та Румунії. Винороби Закарпаття повинні бути вкрай зацікавлені в підтримці рукокрилих, оскільки в раціон кажанів входять і шкідники винограду – такі як виноградний метелик і інші. Французькі виноградарі усіляко сприяють розширенню місць зимівлі та всебічному захисту кажанів, оскільки критично залежать від них. Більш детально про користь кажанів для виноробів у статті «Кажани – друзі виноробів», яку люб’язно переклала з французької співробітник Інституту еколого-релігійних студій, стипендіат Німецького екологічного фонду (DBU), Наталія Димань. Інформаційна служба Інституту еколого-релігійних студій

Известно, что именно летучие мыши могли быть причиной вспышки коронавируса в Китае. Следовательно, исследователи проверили имеющийся возбудитель в организмах европейских летучих мышей.

Летучие мыши, которые живут в Украине, не заражены китайским коронавирусом. Об этом сообщили авторы инициативы Харьковской группы по изучению рукокрылых и Центр реабилитации рукокрылых Feldman Ecopark в Facebook.